- виучувати
- —————————————————————————————виу́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
виучувати — ую, уєш, недок., ви/учити, чу, чиш, док., перех. Те саме, що вивчати 3) … Український тлумачний словник
виучка — и, ж. 1) розм. Дія за знач. виучувати, ви/учити. 2) Сукупність знань, навиків, здобутих внаслідок навчання чому небудь … Український тлумачний словник
виучуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до виучувати … Український тлумачний словник
виучування — я, с. Дія за знач. виучувати … Український тлумачний словник
дресирувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Навчати тварин, птахів і т. ін. виконувати яку небудь дію, виробляти в них певні навички. || ірон. Виучувати, вимуштровувати кого небудь (про людей) … Український тлумачний словник
розучувати — ую, уєш, недок., розучи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. Виучувати, засвоювати що небудь з метою відтворення, виконання … Український тлумачний словник
вивчати — 1) = вивчити (що навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій н. галузі), у[в]чити, опановувати, опанувати, оволодівати, оволодіти (чим), студіювати, проходити, пройти, штурмувати, у[в]гризатися (в що); пізнавати, пізнати, у[в]знавати,… … Словник синонімів української мови